Пісня "Де ростуть смереки, давай поїдем в Карпати" у виконанні Дяді Жори – це ліричний вираз почуттів до коханої, в якому переплітаються захоплення і глибока прив'язаність. Виконавець описує об'єкт своєї любові як "дівчину-космос", підкреслюючи її надзвичайну красу та унікальність. Вона зображується як неземне чудо, що виходить за межі звичайного сприйняття, чия привабливість посилюється ще й сексуальною впевненістю.
Головний мотив пісні – бажання провести час разом у віддаленому та ідилічному місці, де можна відчути щиру близькість і насолоджуватися спільними моментами без втручання зовнішнього світу. Обрані Карпати як ідеальне місце для цього – символізують не лише втікач від буденності, але й глибоке занурення в красу природи, де можна знайти гармонію і спокій.
Пісня також акцентує на фізичній близькості та бажанні бути поряд із коханою кожну ніч, цілувати її, перебувати разом у стані невимовного щастя. Ліричний герой відчуває, що їхня любов є випробуванням найвищого ступеня, що символізує винятковість та глибину їхніх почуттів.
Таким чином, пісня є ода любові, красі коханої особи та бажанню втекти разом до місця, де можливе повне і глибоке відчуття єдності, далеко від повсякденності, у лоно природи, де можна зануритись у відчуття безмежного щастя та гармонії. Ця пісня є своєрідним вираженням романтичного ідеалізму, де кохання сприймається як вища сила, здатна перенести закоханих у світ, наповнений красою та чарами.