MonatikАле Все Буває… Може І Прийдуть

У пісні "Але все буває… може і прийдуть" MONATIK звертається до глибокого бажання людини побачити ідеальний світ, де панує свобода і розуміння, а обіцянки трансформуються в реальність. Цей світ є місцем, де мрії не лише існують у наших фантазіях, але й стають дійсністю завдяки спільним зусиллям і вірі в краще. Виконавець малює картину ідеалу, де люди зустрічають сонце в обіймах один одного, символізуючи єдність і тепло між ними.

Проте, MONATIK також висвітлює проблематику сучасного суспільства, порівнюючи людей з каменями та гаванями, що чекають на кораблі, які ніколи не вийдуть в плавання. Це метафора стагнації, відчаю, і втрати надії, яка обрамляє наші життя, перетворюючи їх на чекання на щось, що може ніколи не настати. З цього випливає розуміння того, що для досягнення змін необхідно докласти неймовірних зусиль, боротися зі своїми "кам’яними стінами" щоб побачити світло.

У фіналі, MONATIK знову звертається до віри в майбутнє, де можливо все. Через біль і зусилля, він бачить можливість перетворення і досягнення світла – символу надії, щастя та свободи. Віра в цей світ, де "люди вільні, як теплий вітер", є ключовим меседжем пісні, закликаючи слухачів не втрачати надію і працювати на досягнення спільної мрії. Цей твір не просто заклик до оптимізму, а й нагадування про те, що зміни можливі, коли ми віримо і діємо разом.