Ця пісня Володимира Дантеса втілює емоційний перехід від минулого до сьогодення, прощання з минулими стосунками та еволюцію особистісного зростання. У віршах відчувається літня спека і вагомість спогадів, що ніби "липнуть до спини", створюючи атмосферу ностальгії та водночас невідворотності змін.
Ліричний герой пісні рішуче заявляє про своє рішення "забути" та перестати підтримувати зв'язок із минулим, що символізує дзвінки від колишньої любові. Повторювані фрази "Я тебе забув, більше не дзвони" відображають процес внутрішнього усвідомлення та відпускання минулого.
Жовтневий часовий маркер і рефлексія про самооцінку і самоприйняття "Полюбив себе, проклянув тебе" розкривають тему особистісного розвитку та змін у сприйнятті себе та інших. Згадка про "останній твій ретвіт" відображає сучасний контекст спілкування та віддалення, яке може бути спричинене цифровими відносинами.
Закінчується пісня легкісіньким гумором про тромбон, який "зараз в Польщі", додаючи легкості та іронії до загальної атмосфери прощання з минулим. Це відображає, що незважаючи на біль та розлуку, життя продовжується, і в ньому завжди є місце для гумору та нових початків. Пісня звучить як гімн звільнення від минулих прикрощів та кроку вперед до самоприйняття та любові до себе.