Пісня "З самого краю" виконавця ONUKA зачіпає глибокі теми пам'яті, втрати та самотності, намагаючись віднайти зв'язок із минулим та зберегти спогади про важливі моменти та людей. У перших рядках пісні ліричний герой зображує себе як ізольовану особистість, що уникає інших, занурюючись у власний внутрішній світ, де вона "грає в зграю" і "просто згасає", натякаючи на боротьбу зі своїми емоціями та спроби зберегти рівновагу у власному житті.
Основний мотив пісні - це непереможна сила пам'яті, що здатна зберігати зв'язок із минулим, навіть коли обставини здаються непереборними. "З самого краю знаєш не забуваю" символізує відданість ліричного героя збереженню спогадів, незважаючи на фізичну та емоційну віддаленість. Ця лінія нагадує нам про важливість збереження зв'язку з тим, що формує нашу ідентичність і історію.
У рефрені пісні, де повторюється "Я тебе пам'ятаю", відчувається глибока емоційна прив'язаність і ностальгія по втраченому, можливо, по любові або близькій людині. Згадки про "наші дні, наші ночі" та "рана ще кровоточить" говорять про тугу та біль втрати, але також і про небажання забувати спільні моменти.
Завершується пісня акцентом на збереженні спогадів як способі протистояти втраті, з акцентом на те, що пам'ять є силою, яка дозволяє нам триматись за важливі моменти нашого життя, навіть коли ми зіткнулися з розлукою або змінами. Це глибока та емоційна робота, що відкриває роздуми про втрату, любов та непереможність пам'яті.