Пісня, виконана GROSU, розкриває глибокі почуття та переживання, які виникають після розставання. Вона ставить під сумнів справжність колишніх почуттів, роздумуючи над тим, чи було це справжньою любов'ю, чи просто звичкою. В перших рядках згадується згасання вогню в очах коханої людини, що символізує втрату колишньої пристрасті та інтересу.
У середині пісні зображено спробу відновити зв'язок, згадуючи минулі моменти щастя та близькості. Це спогади про спільно проведений час, обійми та посмішки, які були колись між ними. Такі моменти нагадують про глибину колишнього зв'язку, але також підкреслюють біль втрати та віддалення, що сталося між ними.
Заключні частини пісні повторюють мотиви сумніву щодо природи їхніх почуттів - чи була це любов чи просто звичка. Ця ідея виражена через повторення фраз, що наголошують на замінності "любові" звичкою. Це не лише розмірковування про минулі відносини, але й глибока рефлексія про те, як люди ідентифікують та переживають свої емоції в контексті романтичних зв'язків.
У цілому, пісня передає почуття ностальгії, втрати та невпевненості, що часто супроводжують кінець відносин. Вона змушує задуматися про те, як важко іноді відрізнити справжню любов від привички бути разом, та про те, як людські емоції та зв'язки еволюціонують з часом. Ця пісня є відображенням загальнолюдського досвіду, з яким можуть ідентифікувати себе багато слухачів.