Ця пісня є ліричним вираженням глибоких почуттів та пристрасті між двома людьми. Вона починається зі зізнання в тому, що неможливо забути цю ніч та перестати кохати, навіть перед обличчям вічності. Слова відображають безмежну відданість та готовність пожертвувати усім заради того, щоб бути разом із коханою людиною.
У рефрені порівняння коханої людини з небом та океаном символізує безмежність та глибину почуттів. Таке порівняння підкреслює невимовну красу та велич емоцій, що випливають з глибин серця.
Далі пісня переходить до опису життя, яке набуває казкових обрисів в присутності коханої особи. Вона стає джерелом радості та ніжності, а віра в вічне кохання дає сили та надію. Цей фрагмент підкреслює, що справжнє кохання перетворює повсякденне життя на щось чарівне та незабутнє.
Повторення рефрену в кінці пісні слугує закріпленням ідеї непорушності та безмежності цих почуттів. Ця пісня виражає вічну тему любові, яка не знає меж та обмежень, що робить її універсальним посланням для кожного, хто коли-небудь кохав.