Пісня "Тебе лиш кохати і сил вже немає" у виконанні Романа Скорпіона та Mariia Dovgauk розкриває глибокі емоційні переживання, пов'язані зі всепоглинаючим відчуттям кохання. Ліричний герой висловлює нездатність забути кохану особу, підкреслюючи, що готовий кохати її вічно, незважаючи на усі перешкоди. Ця невгамовна пристрасть до коханої зображується як сила, з якою боротися марно.
У другій частині пісні акцент зміщується на метафоричне зображення коханої особи як неба та океану, що символізує безмежність та глибину їхніх почуттів. Кохана виступає не лише як джерело радості та ніжності, але й як основа існування ліричного героя, його світ у якому він живе. Таке порівняння підкреслює невимовну цінність та унікальність їхнього зв'язку.
Завершується пісня повторенням звернення до коханої як до неба та океану, що слугує нагадуванням про незмінність почуттів ліричного героя. Повторення цих слів виконує роль заклинання, яке має зберегти їхнє кохання вічним. Ця композиція втілює ідею всепоглинаючого кохання, яке не знає перешкод і є основою життя.