Жадан І Собаки, Христина СоловійЦя Жінка Що Не Знала Ні Тривоги Ні Вини Цілий Світ Працював Щоби Зустрілися Вони

У цій пісні торкається тема незмінності світу та особистої правди кожної людини. Ліричні герої співають про спільне сприйняття реальності, про те, як важливо відчувати життя повною мірою, навіть через дотик до таких простих речей, як "жіночі животи". Автори закликають не здаватися перед обличчям печалі та каяття, навіть коли здається, що все втрачено, вони вважають, що ніщо не змінюється і ніщо не проходить, підкреслюючи цінність поділу навіть серця у найскладніші часи.

Далі пісня переходить до розповіді про двох "диваків", їхню історію любові, що розквітла на тлі соціальних табу і заборон. Ліричні герої співають про важливість ніжності, довіри та взаємопідтримки в умовах зовнішнього тиску та ворожості. Любов описується як сила, здатна подолати будь-які перешкоди, навіть "жорстокість юрби" та "безсилля кулаків".

Основний образ пісні - це жінка, втілення спокою і безвинності, яка метафорично об'єднується зі своїм коханим в результаті долі, керованої невидимими силами. Їхнє зустріч відбувається в моменти відчаю і безнадії, наголошуючи на тому, що навіть у найтемніші часи можливо знайти світло.

Заключні рядки пісні говорять про нескінченну боротьбу і протистояння зі злом, але також про надію, яку приносить любов. Автори малюють образи природи, що плаче за героями, але в той же час стає частиною їхньої сили. Вони наголошують, що спільне існування у любові здатне освітлити темряву, демонструючи непереможність духу в обличчі випробувань. Любов виходить за межі особистого і стає універсальною силою, що об'єднує і дає надію.