Пісня "І є серце б‘ється доки разом ми" виконавців Жадан і Собаки, Христина Соловій, занурює слухача у глибокий ліричний світ, де кожен рядок відгукується відгомоном людських емоцій та відносин. Вона починається з рефлексії про незмінність світу та спільність сприйняття реальності між двома людьми, підкреслюючи їхню близькість і взаєморозуміння. Автори торкаються ідеї вічності відчуттів та переживань, незалежно від обставин, що навколо.
У пісні висловлюється глибока думка про необхідність ділитися найціннішим – власним серцем, навіть у метафоричному сенсі, що символізує безкорисливість і відданість. Цей мотив виражає універсальну потребу в любові та підтримці, що є незмінним навіть перед обличчям кінця.
Текст пісні також розповідає історію двох особливих людей, їхню ніжність, довіру, а також зіткнення з жорстокістю зовнішнього світу. Ця історія – алегорія на безумовну любов, що перевершує всі випробування, включно зі суспільною неприйнятністю та власними страхами. Любов, що стає силою, яка дозволяє подолати будь-які перешкоди.
Завершальні рядки пісні відображають символізм надії, що з'являється навіть у найтемніші часи. Вони говорять про вічність почуттів, що тривають допоки люди разом, підкреслюючи непорушність і силу спільного серцебиття. Ця ідея слугує якорем, що тримає разом не лише закоханих, але й усіх, хто прагне знайти справжній зв'язок у світі. Пісня є гімном непохитної любові та вірності, що вистоїть перед обличчям будь-яких випробувань.