Текст пісні розкриває глибокі, філософські мотиви про життя, любов і невідворотність долі. Перші рядки співають про незмінність світу і спільне сприйняття дійсності, яке об'єднує людей. Це відчуття спільного переживання і розуміння, що у кожного є своя правда, яку можна поділити з іншими.
Далі пісня переходить до теми любові і взаємної підтримки. Говориться про непотрібність печалі та каяття, а також про важливість ділитися своїм внутрішнім світом з коханою особою, навіть коли здається, що все навколо зупинилося. Метафора про два серця, які можна поділити, символізує глибокий зв'язок між людьми.
У наступних рядках розповідається історія про двох диваків, яка переплітається з мотивами ніжності, довіри, безсилля перед обставинами, жорстокістю суспільства та водночас про свободу і закон. Це наголошує на тому, що справжня любов може подолати будь-які перешкоди.
Заключні рядки пісні виражають ідею непорушності зв'язку між закоханими, незалежно від зовнішніх обставин. Метафора про ліси, що плачуть, і голоси, заплетені в коси, підкреслює вічну присутність природи і космічну силу любові, яка здатна об'єднувати і захищати. Згадування апокаліпсису та фаєр-шоу слугує образом боротьби і одночасно святкування життя у всій його красі і трагедії. Пісня закінчується на позитивній ноті, з акцентом на тому, що допоки люди разом, їх серця продовжують битися в унісон, світло здатне пробиватися крізь темряву.