Пісня "Все що він міг написати" у виконанні Dima PROKOPOV занурює слухача у меланхолійну історію розставання, де осінь стає метафорою згаслих почуттів і неповернення минулого. Кава, яка змішується з краплями дощу, символізує гіркоту і сум, що наповнює серце головної героїні після втрати кохання. Її самотність і відчай відображені через образи похмурого осіннього пейзажу, де світло і тепло відходять разом із коханою людиною.
Спогади про минуле літо, коли обіцянки ще здавались вічними, контрастують із сьогоденням, де всі ці обіцянки розлетілись як дим. Героїня мріє повернути ті щасливі часи, але реальність безповоротно змінила її життя. Вона намагається змиритися із тим, що вже не може пробачити коханого, навіть якщо частина її все ще прагне до нього.
Заключні рядки пісні несуть ілюзію надії через сон, де звучить знайомий голос колишнього коханого, обіцяючи бути поряд. Але ця втішна мить швидкоплинна, залишаючи героїню знову один на один із своїм болем і спогадами. Пісня закінчується на тій же меланхолійній ноті, з якої починалася, підкреслюючи циклічність почуттів і нескінченність самотності.