Пісня "Краплі дощу" виконавця Dima PROKOPOV занурює нас у меланхолійну осінню атмосферу, де кожен елемент — від крапель дощу до улюбленого пальта — сповнений глибокого сенсу і внутрішніх переживань. На початку тексту автор розмірковує про втрачене тепло і світло, що символізують кінець відносин і втрачену близькість. Осінь стає метафорою охолодження почуттів, а кава з краплями дощу — моментом задуми і самотності.
Основна частина пісні розкриває історію втраченої любові, де героїня згадує літні обіцянки і спільні моменти, які вже ніколи не повернуться. Висловлюється спроба зателефонувати колишньому коханому, але навіть номер телефону вже став чужим. Смуток і розчарування наповнюють серце героїні, яка намагається прийти до тями після втрати, водночас усвідомлюючи, що пробачення неможливе.
Поворотний момент у пісні приходить з розумінням, що незважаючи на всю біль розставання, життя триває. Героїня намагається звільнитися від минулого, видаляючи спільні фотографії та стараючись забути колишнє кохання. Проте, нічні сни та ненавмисні згадки про минуле не дають їй спокою, підкреслюючи внутрішній конфлікт між бажанням забути і нездатністю це зробити.
У фіналі пісні знову повертаємося до мотиву кави з краплями дощу, який набуває нового значення. Тепер це не просто символ самотності, але й надії на те, що, можливо, колись біль усередині вщухне, а серце знову зігріється теплом нових відносин або життєвих перемог. "Краплі дощу" втілюють собою складний шлях переживання втрати та пошуку себе після розриву, водночас залишаючи простір для надії та відродження.