Текст пісні, виконаний SHUMEI, занурює нас у глибини людських емоцій, де сильні почуття борються з внутрішніми обмеженнями та суспільними очікуваннями. Від самого початку автор закликає не шукати в минулому те, що вже не повернути, не намагатися відновити зниклі почуття. Це наголошує на необхідності приймати реальність такою, якою вона є, і знаходити сили йти далі.
У рядках "Тихо я прошепчу, та хто почує Серце хоче кричати, ніхто не чує!" розкривається гостра проблема самотності та нерозуміння. Виконавець говорить про біль, що виникає, коли потреба в бути почутим залишається незадоволеною. Це підкреслює ізоляцію, в якій іноді знаходиться людина, її крик душі, що залишається непочутим серед шуму повсякденного життя.
Пісня також торкається теми звільнення від обмежень, бажання піднятися "Вище хмар", щоб почати все з чистого аркуша, несучи в серці вічну любов. Це відображає надію на здатність перевтілити своє життя, знайти сили для нового почину, зберігаючи при цьому вірність своїм почуттям.
Останні рядки пісні розмірковують над загадкою любові та її збереженням. Це змушує задуматися про те, що утримує людину на землі, що не дає злетіти і відчути повну свободу. Автор висловлює думку, що, можливо, існує певна таємниця у відносинах, що допомагає зберегти щирі почуття, попри всі труднощі.
Загалом, SHUMEI виражає глибокі емоційні переживання через свою музику, розкриваючи боротьбу між бажанням бути почутим та приреченістю на самотність, між болем втрати та силою любові, що прагне знайти шлях до звільнення та нового початку. Пісня є відображенням універсальних людських почуттів, що знаходять відгук у серцях багатьох слухачів.