Пісня "Загубились позаду тіні старих думок" виконавця Наталії Могилевської - це лірична композиція, що висловлює глибокі почуття любові, надії та переосмислення життя. У тексті пісні автор розмірковує про минуле, яке залишилося позаду, як тіні старих думок, і закликає не зациклюватися на негативі та журбі, що може затьмарити молодість та красу життя.
Лірична героїня пісні звертається до об'єкта своєї любові зі словами підтримки та віри в те, що спільні переживання та випробування тільки зміцнюють їхні почуття. Вона порівнює свою душу з вербою, яка, незважаючи на всі негаразди, продовжує рости і красивіти, підживлюючись водою - символом життя та любові. Таким чином, пісня стає гімном непохитної любові, що здатна пережити будь-які випробування.
У пісні також присутній мотив надії та нових починань. Лірична героїня відчуває безліч нових надій у своєму серці, порівнюючи їх з "променем золотим". Вона закликає не боятися життя, пірнати у нього з головою та не почуватися самотньою у цьому плаванні. "Заведемо наш бойовий танок, зробим над вогнем стрибок" - ці рядки символізують готовність до активних дій, бажання жити повноцінним життям, наповненим радістю та сміливими вчинками.
Загалом, пісня є висловленням оптимізму, любові до життя та віри у краще майбутнє. Через образи природи та символіку води автор наголошує на цінності почуттів, важливості підтримки у відносинах та здатності кожної людини до відродження та зростання, незважаючи на всі перешкоди.