Пісня "Щоб заздрість не знала про що цей звук" у виконанні Насті Каменських пронизана мотивом тихого, але глибокого кохання. Вона починається з ліричного образу зірки, яка запалюється в небі та нагадує, що відповіддю на всі питання є любов. Це вводить нас в атмосферу інтимності та особистої щирості, підкреслюючи, що справжнє кохання не потребує гучних заяв чи доведень.
У другому абзаці розвивається ідея, що справжнє кохання не потребує зовнішнього визнання чи оголошення світові. Виконавиця співає про бажання зберегти свої почуття в таємниці, "у сундук" своєї душі, щоб "заздрість не знала, про що цей звук". Це кохання, яке вони бажають заховати від сторонніх очей, зберегти його чистоту та інтимність.
Надалі пісня набуває більш особистого та зосередженого характеру, з висловлюваннями про небажання ділитися своїм коханням з іншими. Вона підкреслює важливість особистого простору та близькості, вказуючи на те, що справжнє кохання може бути тихим, але водночас потужним та значущим.
Закінчується пісня повторенням мотиву зірки в небі як символу вічного вогню любові, який нагадує про силу та значення щирих почуттів. Через весь текст простежується ідея, що для істинної любові не потрібні гучні слова або дії; вона існує в тиші, глибині сердець та спільних моментах двох людей. Ця пісня є відображенням інтимності, ніжності та глибокої особистої зв'язку.