Пісня "Тихо тихо я люблю тебе" у виконанні Насті Каменських відкриває перед слухачем простори інтимного, глибоко особистого почуття кохання, яке не потребує гучних заяв або демонстрації перед зовнішнім світом. Суть пісні полягає в ідеї, що справжнє кохання здатне існувати та розквітати в тиші, далеко від чужих очей та вух, зберігаючи свою щирість та глибину в серцях закоханих. Лірична героїня співає про те, що справжнє почуття не потребує зовнішнього визнання чи аплодисментів, а найдорожче – це моменти проведені разом, наповнені теплом та ніжністю.
Особлива увага в пісні приділяється метафорі зірки, яка запалюється в небі, як символу вічності та незмінності любовних почуттів, які не залежать від змін у зовнішньому світі. Ця зірка слугує нагадуванням про те, що відповіддю на багато питань, з якими ми стикаємося в житті, є любов. Вона стає світлом у темряві, керівною зіркою, що веде через складнощі та випробування.
Текст пісні виражає глибоку ідею про те, що кохання має величезну цінність саме у своїй здатності переважити зовнішні обставини, час, та суспільні умовності. Воно надає сили й надихає на подолання будь-яких перешкод, наголошуючи на важливості внутрішнього світу, щирості почуттів і глибини зв'язку між людьми. Любов тут виступає як найдорожчий скарб, який потребує обережного зберігання та захисту від зовнішнього світу, що символізується бажанням сховати це почуття під ковдру або в сундук душі. Таке кохання не потребує гучних слів, адже його справжня суть відчувається серцем.