Пісня "Як мені добратися до тебе і усіх наших слово проти кулі невже і досі важить" гурту ТНМК занурює слухача у глибокий рефлексивний стан, в якому переплітаються біль втрати, надія на повернення додому та віра в силу слова перед лицем війни. Перші рядки пісні створюють атмосферу очікування закінчення конфлікту, коли можна буде зняти шоломи і підняти голови, символізуючи повернення до мирного життя.
У пісні задаються риторичні питання про можливість повернення до "попередніх чисел" - до часу перед війною, і про важливість слова в протистоянні збройному конфлікту. Це підкреслює безсилля перед обличчям війни, але водночас і непохитну віру в значення людського слова та духу. Посилання на реальні події, такі як прильоти в Харкові, надають пісні особливої актуальності і глибини.
Опис зруйнованих місць, де мали б гратися діти та стояти школи, викликає образи втраченого миру та невинності. Водночас, заклик до танцю, до зустрічі "вранці", символізує непереможний дух, віру в майбутнє та в те, що, незважаючи на все, "ми скоро будем вдома".
Таким чином, ТНМК у своїй пісні висловлює глибокий біль від війни, але разом з тим закликає до непохитної віри в повернення додому, в значення людського слова та важливість підтримувати один одного у найскладніші часи. Це пісня про втрату і надію, біль і віру, яка залишається актуальною та зворушливою для багатьох.