Текст пісні MAEVE розкриває глибоку тематику особистої автентичності та пошуку істинних цінностей у світі, де домінують поверховість та матеріалізм. Авторка висловлює свою відчуженість від загальноприйнятих норм, стверджуючи, що віддає перевагу внутрішньому світові перед зовнішньою привабливістю та багатством. Вона готова "замкнути душу на замки", захищаючи її від розчарувань і болю, які може принести спілкування з поверховими людьми, керованими лише зовнішнім виглядом і грошима.
Лірична героїня виступає проти відсутності глибини у міжособистісних стосунках, підкреслюючи свою відмінність від тих, хто цінує лише матеріальне та зовнішнє. Вона знаходить справжнє значення у щирості, душевності та вірності справжнім цінностям, незважаючи на тиск з боку суспільства відповідати його поверховим стандартам. Ця позиція виражена через контраст між "баченням душі, де інші бачать гроші" і пошуком правди серед брехні.
Повторювані рядки про згадування "коли вона не почує", "коли буде брехати", "коли душа попросить" говорять про певну неминучість повернення до справжніх відчуттів і цінностей, коли фальш і поверховість інших стануть очевидними. Це підкреслює ідею, що попри тимчасове забуття або ігнорування, справжнє та значуще завжди залишається в пам'яті.
У фінальній частині пісні ставиться риторичне питання про сенс нагромадження багатства, яке не можна взяти з собою в могилу. Це заклик переосмислити життєві пріоритети, віддавши перевагу не матеріальному, а тому, що має істинну цінність для душі та серця. Таким чином, пісня стає виразом пошуку глибини та автентичності у світі, який надто часто цінує лише зовнішнє.