Текст пісні "Ну що ж заходь" виконавця MOROZOVA виливається в меланхолійну історію, де автор звертається до своїх внутрішніх переживань, описуючи стан глибокої хандри, що асоціюється з мокрою осінню. Ця пісня занурює слухача в атмосферу осінньої ностальгії та самотності, де втрачені можливості та невисловлені почуття лунають у кожному слові. Осінь тут виступає не лише як пора року, але й як символ переходу, змін, які не завжди приносять радість.
У пісні відчувається певна втома від спроб зв'язатися з зовнішнім світом через "залітання в чати", що вказує на сучасний контекст спілкування та його недоліки. Автор висловлює бажання залишитися наодинці зі своєю хандрою, попри це запрошує "зайти" до свого внутрішнього світу, що може символізувати запрошення до глибшого самопізнання чи підтримки з боку близьких.
Через призму меланхолії та самотності, пісня також відображає потребу в спілкуванні та підтримці. Заклик "прихопи з собою віскі побільше" може символізувати не лише буквальне бажання поділитися питвом, але й глибше прагнення до ділення своїх переживань, до спільності у важкі часи. Пісня закінчується мотивом залишення "до зими", що може символізувати прийняття тривалості періоду хандри, але з надією на те, що цей стан є тимчасовим і зміниться з приходом нових пор року, нових початків.
Таким чином, "Ну що ж заходь" є відображенням глибоких особистих переживань, самотності, але й має підтекст надії на краще, на зміну, на здатність подолати внутрішній холод та знайти тепло у взаєморозумінні та підтримці.