Текст пісні відображає глибокі емоційні переживання, асоціюючи стан хандри з осіннім періодом, коли погода часто мінлива та мокра. Саме так автор описує свій внутрішній стан - як хандру, що нагадує осінь з її непостійністю та схильністю до печалі. Ця хандра приходить до нього невикликано, пізно вночі, наче незапрошений гість, що вимагає уваги та догляду.
У пісні відчувається певна резигнація перед неминучістю приходу цього стану, водночас є і запрошення цьому стану заходити, наче прийняття невідворотного. Автор згадує про спілкування в чатах, що не приносить втіхи, а осінній вечір наповнений сльозами та внутрішнім холодом, символізує заглиблення в себе, у свою печаль і самотність.
Є згадка про алкоголь та їжу як про способи тимчасово забути про свою біль, але вони не пропонуються як рішення, а скоріше як частина ритуалу прийняття хандри. Пісня відображає дуалізм бажання відштовхнути печаль і водночас прийняти її як частину свого життя, до якої можна звикнути, з якою можна навчитися жити.
В останніх рядках пісні є алюзія на тривалість цього стану - "Залишайся до зими". Це може символізувати глибоке занурення в стан хандри, яке може тривати довше, ніж може здатися спочатку, і передбачає готовність зіткнутися з цим на більш тривалий термін. Пісня передає емоційну глибину та складність переживань, що асоціюються з внутрішнім станом хандри, що приходить разом з осінню.