Пісня Клавдії Петрівни "Чи всі вже демони у пеклі?" занурює слухача у світ внутрішніх протиріч та пошуків власної ідентичності. Автор розкриває вічну тему боротьби добра та зла, як у зовнішньому світі, так і в середині кожної людини. Висловлюючись метафорами "падаю вверх" та "злітаю вниз", виконавиця намагається показати внутрішню нестабільність та непередбачуваність емоцій, коли логіка життєвого шляху втрачається.
Слова пісні переплітають реальність із фантазією, ставлячи під сумнів існування ангелів та демонів. Це символізує внутрішній діалог автора з собою, пошук віри в добро навіть тоді, коли здається, що темрява перемагає. "Уже світає, а мене немає" - ці слова можна трактувати як відчуття втрати себе, відчуженість від світу і самотність душі.
У фінальній частині пісні настрій стає ще більш меланхолійним і рефлексивним. Рядки "Як зʼявилася зірка, так і швидко згасне" відображають миттєвість життя та його крихкість. Слова "Нікому, нічого, як завжди, не потрібно" підкреслюють відчуття непотрібності та відсутності значення в сучасному світі. Пісня закінчується закликом до слухача не здаватися у пошуках себе, незважаючи на всю темряву та складнощі життєвого шляху.