Михайло ГрицканМіж Пам’Ятати І Забути

Пісня "Між Пам’ятати і Забути" Михайла Грицкана відкриває перед слухачем картину глибоких переживань, які виникають внаслідок втрати близької людини. В перших рядках пісні описується стан глибокої самотності та відчаю, коли навіть прості речі, як-от здійснення дзвінка чи присутність сонця в кімнаті, стають недосяжними через відсутність коштів або внутрішнього світла. Без коханої людини, все навколо втрачає сенс, а думки та мрії залишаються "розп’ятими", тобто нездійсненними та покинутими.

У наступних віршах ми бачимо, як автор пісні возвеличує кохану, порівнюючи її з піснею, що живе в ньому, та зіркою в тумані, що веде його. Це показує, як любов здатна наповнювати життя світлом та сенсом, навіть у найскладніших обставинах. Попри всю силу почуттів, автор зізнається у своїй сліпоті та сп'янінні від любові, що символізує повну відданість та залежність від коханої особи.

Особливо емоційним є повторюваний рефрен, де говориться про серце, яке без коханої залишається "в комі". Так автор підкреслює абсолютну важливість присутності цієї людини в його житті та небажання ділити її з кимось іншим. Відмова від слова "ні" символізує готовність прийняти будь-які умови, аби лише бути разом.

В останній частині пісні розкривається суть назви - різниця між "пам'ятати" та "забути". Автор хоче показати, що пам'ять про спільно пережиті моменти, про лікувальну силу спільних обіймів та переплетеність думок і тіл є тим, що дає сили жити далі, не дивлячись на біль розлуки. Це глибокий виклад того, як спогади можуть бути силою, що дозволяє знайти різницю між простим забуттям та вмінням жити далі, зберігаючи кохання в серці.