Пісня Михайла Грицкана "Ніколи слово ні я так ніколи і нікого" занурює слухача у глибокий світ любовних переживань та емоцій. Вона розповідає про стан глибокої прихильності та пристрасті, який переживає ліричний герой. У перших рядках відчувається біль від відсутності коханої особи, що призводить до відчуття порожнечі й невимовної туги. Це стан, коли навіть звичайні, буденні речі, як-от нестача сонця у кімнаті або неспроможність здійснити дзвінок через відсутність коштів, набувають глибшого, болісного змісту.
Ліричний герой звертається до коханої, описуючи її як невід'ємну частину свого життя та світла, що веде його крізь тумани самотності. Вона є піснею, що живе в ньому, зіркою, що освітлює його шлях. Проте відсутність коханої робить його життя пустельним, серце - наче в комі, а душу - спраглою її присутності.
В подальшій частині пісні автор звертається до спогадів про спільно пережиті моменти, що нагадують про силу їхнього зв'язку. Він висловлює бажання змінити сумнів коханої в віру, підкреслюючи важливість розрізнення між "пам'ятати" та "забути". Це вказує на глибоку потребу зберегти та цінувати їхню любов, відкинувши будь-яку можливість розлуки.
В цілому, пісня є виразом безмежної любові, страху втрати та сподівання на вічне єднання душ. Ліричний герой готовий боротися за своє кохання, вірячи, що воно здатне подолати будь-які перешкоди. Це втілення глибоких емоційних переживань, що викликають у слухача роздуми про власні почуття та відносини.