У цій пісні розкривається історія молодої дівчини, яка відмовляється від матеріальних благ і багатства на користь справжнього кохання. Вона народилася в середу, день, який у народній віруванні асоціюється з певними передбаченнями і забобонами, проте дівчина не боїться цього "пророцтва" і йде своїм шляхом.
Героїня пісні висловлює своє розуміння щастя не через матеріальне багатство, а через справжні почуття. Вона не хоче виходити заміж за багатого, тому що цінує в людині не статок, а внутрішні якості. Замість цього, вона обирає чоловіка з "карими очима і гострою шаблею", символізуючи своїм вибором не тільки фізичну привабливість, але й мужність, вірність та готовність захищати.
Сюжет пісні розгортається через діалоги дівчини з її матір'ю, а також через внутрішні роздуми героїні. Вона не лише відмовляється від заманливих пропозицій багатого жениха, але й символічно відпускає своє "горе за синє море", показуючи свою внутрішню силу та впевненість у виборі шляху серця, а не розуму або матеріального добробуту.
Пісня є глибоким вираженням цінностей любові, вірності, та особистої волі, вкладених у культурний та історичний контекст українського суспільства. Вона підкреслює ідею, що справжнє щастя не може бути куплене або продане, а засноване на емоційному зв'язку та спільних життєвих цінностях. Ця історія – це не лише про кохання, але й про самоідентифікацію та вибір власного шляху в житті, незважаючи на суспільні стереотипи чи очікування.