Пісня "А багатий сів на коня у лиху годину" у виконанні GoA розкриває історію молодої дівчини, яка вирішила не виходити заміж за багатого, але далекого від її серця чоловіка, віддаючи перевагу справжньому почуттю. Народившись у середу, що в народних віруваннях вважається днем, що несе горе, героїня вже з самого початку виступає проти песимістичного ставлення до життя, відмовляючись від матеріальних благ на користь справжньої любові.
Вона ігнорує спокуси і пропозиції багатого жениха, який намагається залучити її обіцянками про достаток і комфорт, але відсутність щирих почуттів з її боку робить ці спроби марними. Відкидаючи його листи, вона залишається вірною своєму серцю, чекаючи на коханого, який їй по-справжньому доріг.
Тема пісні глибоко вкорінена в українських народних традиціях, де цінується не матеріальне багатство, а щирість почуттів і готовність йти за голосом серця, навіть якщо це означає відмову від забезпеченого, але бездушного життя. Лірична героїня символізує силу духу і незалежність, демонструючи, що справжнє щастя не купується за гроші.
Останні рядки пісні підкреслюють мудрість героїні, яка, попри усі попередження про "горе", обирає жити своїм життям, слідуючи за власним серцем. Вона відпускає своє "горе" плисти за синє море, символічно позбуваючись будь-яких негативних прогнозів і перешкод на шляху до щастя. Така позиція робить її образ втіленням оптимізму і віри в краще, що є основним посланням пісні.