Пісня Максима Бородіна "Не дивись Україна буде" розкриває глибокі почуття патріотизму, витримки та непохитної віри в майбутнє України на фоні воєнних випробувань. Вона починається зі зворушливої картини прощання солдата з родиною перед відправленням на війну. Солдат обіймає свою матір і сестру, запевняючи їх у своєму поверненні, що символізує надію та непереможність духу українського народу.
Далі у пісні йдеться про внутрішні переживання солдата, його думки, почуття та спогади, які виникають під час воєнних дій. Згадуються моменти страху, вибухи та небезпека, що оточують його. Проте, незважаючи на жах війни, звучить заклик не втрачати надію та продовжувати боротьбу.
Особливо символічним є образ чайки, що летить над хвилями до коханого краю, що стає метафорою свободи, миру та віри в перемогу. Ця частина пісні наповнена ліризмом та виразною образністю, демонструючи мрію про красиве та мирне майбутнє України.
В останніх рядках пісні звучить впевненість у перемозі та нескореності українського народу. Фраза "Всюди куди не дивись, Україна буде скрізь!" виражає безмежну любов до рідної землі та віру в її непереможність та вічність. Пісня є виразом непохитного духу та відданості українців своїй країні, їхньої готовності боротися за свою свободу та незалежність.