BalsamСонце Благаю Нам Душі Зігрій

У цій пісні BALSAM звертається до дуже глибоких і важливих тем. Від самого початку, повторювані слова про останній вагон і незмінність "нутра" ставлять нас перед реальністю постійних змін навколо та незмінності внутрішнього світу людини, її сутності та принципів. Образ "останнього патрона" слугує метафорою рішучості, готовності до кінцевого акту у боротьбі, підкреслюючи серйозність ситуації, в якій знаходяться герої пісні.

Далі текст переходить до болючих рефлексій про війну та її наслідки. Слова "Я солдат" і "погляд у небо - там надії зоря" виражають внутрішній світ бійця, його надії та спогади. Рядки про небо, що "світить для тих, кого нема", змушують задуматися про втрати та жертви конфлікту.

Філософське питання "Хто ми насправді, люди, чи стадо?" розкриває глибоку роздум про ідентичність, цінності та вибори, які роблять люди у складних умовах. Автор порівнює життя воїна і цивільного, ставлячи питання про моральні цінності та вибір між матеріальним і духовним.

Останні рядки пісні звертаються до Сонця з проханням зігріти душі, що є виразом бажання миру, тепла та відновлення. "Поки тут миру немає місця" говорить про триваючу боротьбу та відсутність миру, але також відображає надію на краще майбутнє, на відновлення та зцілення.

Таким чином, пісня є глибокою рефлексією на тему війни, людської сутності та пошуку світла в темряві. Вона закликає до роздумів про цінності, братерство, втрати та надію на мирне майбутнє.