Пісня "Вогник Вогник" у виконанні МАШІ КОНДРАТЕНКО є яскравим вираженням внутрішнього переживання персонажа, який перебуває на роздоріжжі особистих відносин. У першому куплеті йдеться про намір головного героя залишити минуле за спиною, відмовитись від "поганої звички" – мабуть, відносин, які приносять більше болю, ніж щастя. Фраза про видалення номера з записної книжки символізує кінцевість і бажання почати все заново, навіть якщо для цього потрібно звернутися до минулого, "дзвонити своїм колишнім".
Приспів, що повторюється кілька разів у пісні, з "вогником-вогником" і "жарко-жарко", відображає інтенсивність емоцій та страсті, які все ще існують в серці героя. Це може означати як боротьбу з власними почуттями, так і бажання знайти вихід для них у фізичній близькості "танці в ліжку аж до ранку". Така двозначність відображає змішані почуття людини, яка не може повністю відпустити минуле.
У другому куплеті розкривається інша сторона відносин – спроби партнера виправити ситуацію, купуючи квіти та співаючи серенади. Це показує, що, незважаючи на бажання головного героя розірвати зв'язок, існують зусилля з боку партнера відновити стосунки. Водночас згадка про те, як "з тіла зника одяг", може символізувати вразливість і готовність до нових почуттів або знову ж таки згадку про минулу пристрасть.
Загалом, пісня є вираженням глибоких емоційних переживань, боротьби між бажанням позбутися минулого та нездатністю повністю відмовитись від відчуттів, що залишилися. "Вогник-вогник, жарко-жарко" стає метафорою того внутрішнього полум'я, що час від часу спалахує, нагадуючи про себе. Це пісня про складність людських відносин, про потребу у прийнятті рішень, які не завжди легко здійснити.