Пісня "Забрав тихий океан" Самвела Адамяна занурює слухача у глибини болю та відчаю, що народжуються з втрати коханої людини. Ліричний герой оповідає про свій самотній човен у безмежному океані, який став метафорою його ізольованого стану душі після розставання. Самотність і відчуття покинутості посилюються образом "тихого океану", що забрав все, залишивши його наодинці зі своїм горем.
У кожному рядку пісні відчувається благання залишитися, навіть на мить, що підкреслює глибоку прихильність та невимовну потребу в близькості. "Чорні хвилі" та "стіною на серці лід" символізують перепони та відчуття холоду в серці, яке залишається після втрати. Попри фізичну відсутність коханої, спогади про спільне минуле та надія на зустріч у снах продовжують жевріти у серці героя.
Таким чином, пісня відображає універсальний досвід горя та спробу знайти хоча б мить полегшення в спогадах чи мріях. Це розповідь про біль втрати, самотність, яка огортає, і водночас - про силу любові, що тримає нас на плаву, навіть коли здається, що всі шляхи від нас відібрані. Океан у цій пісні - не лише простір самотності, але й глибина почуттів, що залишається непереможною навіть під тягарем розлуки.