У цій пісні виконавиця GROSU виражає глибоке відчуття суму за коханою людиною, порівнюючи свої емоції з універсальними, природними циклами та явищами, такими як сонце, що сумує за місяцем, або літо, що "сумує" за весною. Ці метафори підкреслюють невід'ємну зв'язаність та нерозривність між об'єктами суму, підкреслюючи глибину і тривалість почуттів співачки.
В тексті також містяться рефлексії про минуле, спогади про спільно проведені моменти, які залишили глибокий слід у серці виконавиці. Пригадуючи обійми під плащем, вона описує, як їхні поцілунки та відвертість були захоплені моментом, створюючи спогади, які назавжди залишаться з нею.
Водночас пісня відображає сучасну реальність любові та стосунків, зокрема через згадку соціальних мереж. Виконавиця зазначає, що має доступ до профілів колишніх коханок своєї людини, де вони публікують спільні фотографії, що є джерелом болю та заздрості. Це вказує на складнощі, які виникають у сучасних стосунках через присутність соціальних медіа, де минуле постійно нагадує про себе.
У фінальних рядках пісні співачка продовжує грати на контрастах між собою та коханою людиною, використовуючи образи природи, такі як квітка та бджола, небо і земля, сонце і місяць, підкреслюючи їх природну залежність одне від одного. Ці порівняння служать для підкреслення ідеї, що попри всю відстань та розлуку, між ними існує нерозривний зв'язок, який тримає їх разом на емоційному рівні. Саме тому сум за коханою людиною виражається так гостро та болісно.