Ця пісня - вираження глибоких емоцій та розкаяння людини, що зрозуміла цінність своїх почуттів до коханої лише після втрати. Виконавець ділиться досвідом болю та розчарування через неможливість повернути минуле і змінити свої дії, коли це було можливо. Він згадує, як не цінував присутності своєї коханої, як брав її турботу та увагу як належне, не розуміючи, що втратить це назавжди.
Пісня також описує стан глибокої ностальгії та постійного згадування коханої, незалежно від того, де він зараз перебуває або з ким знаходиться. Ці спогади переслідують його, підкреслюючи, що фізична відсутність коханої не змінює її присутності в його серці та думках. Ця постійна думка про кохану, яку він тепер знаходить в обіймах іншого, приносить лише біль і розкаяння.
Лірика пісні відображає спроби героя зрозуміти та прийняти свої помилки, але водночас відчувається безсилля перед обставинами, які вже не можна змінити. Мотиви втрати, любові, відсутності та самопізнання переплітаються, показуючи складність людських відносин та важливість цінувати кожну мить, проведену разом.
Використання образів, таких як пливти проти шторму та боротьба з власними слабкостями, підкреслює внутрішню боротьбу героя зі своїми почуттями та нездатність впоратись із втратою. В кінцевому підсумку, пісня є відвертим зізнанням у глибині почуттів, які залишаються незмінними, незважаючи на зміни у житті.