Пісня "Боже, чого ж Ти не застеріг" виконавця MARKIV носить глибокий емоційний відтінок, відображаючи тему втрати, ностальгії та спогадів про щасливі моменти, проведені з родиною. У перших рядках ми стикаємося з описом повернення додому, яке вже не сповнене колишньої радості та тепла, зустрічаючи персонажа новими морщинами і пустотою. Ця частина пісні відображає усвідомлення змін, які невблаганно відбуваються з домівкою та її мешканцями.
В подальшому тексті пісні акцент зміщується на спогади про минуле, коли родина збиралася разом, ділячись радістю і теплом. Згадується домашнє вино, яке робив дідусь, і спільні вечори біля печі, наповнені піснями та розмовами. Ці моменти є символом незмінності та безпеки, які зараз відчуваються лише через втрату.
Основний вокал звертається до Бога з питанням, чому не було попереджено про втрату близької людини, яка завжди надихала вірити в вищі сили. Це висловлює глибоку духовну кризу та пошук втіхи в вірі та спогадах, які залишаються непорушним зв'язком з минулим. Втрата рідних перетворює домівку на місце, сповнене пустоти та невимовної туги, де спогади про щасливі часи викликають лише біль від усвідомлення незворотності втрати.
Таким чином, пісня є виразом болю та ностальгії по втраченому, але й нагадуванням про цінність моментів, проведених разом з тими, кого ми любимо. Вона закликає цінувати кожну хвилину спільного часу, поки це ще можливо.