MarkivСцени Відіграні Актори Сліпі

Пісня "Сцени відіграні, актори сліпі" виконавця MARKIV ніби переносить нас у світ глибоких сімейних зв'язків, ностальгії та втрати. Від самого початку створюється атмосфера затишного домашнього вогнища, де час сповільнюється, а кожен предмет виблискує спогадами. Герой пісні повертається додому, але це домівка вже не та – зустрічають лише морщини на обличчях та порожнеча, яка важкою тишею лягає на душу.

Ліричний герой згадує теплі сімейні вечори, звучання пісень біля печі, домашнє вино від дідуся – все це створює образ щасливої і тісної родини. Проте, у центрі повісті – гостре відчуття втрати. Зникають не лише люди, а й самі можливості повернутися до тих безтурботних моментів. Втрата близьких переживається як відчайдушна спроба знайти хоч якусь опору, зокрема, у вірі, попри попереднє невірування.

Сценарій життя немов написаний драматургами, де актори – сліпі виконавці заздалегідь визначених доль, неспроможні змінити хід подій. Герой пісні звертається до Бога, незважаючи на свою скептичність, шукаючи в ньому останню надію. Пісня сповнена глибокої туги за минулим, за моментами, що вже ніколи не повторяться, за близькими, голоси яких звучать лише у спогадах.

У цьому творі ми бачимо, як через особисту історію однієї людини розкривається універсальна історія про втрату, любов, сім'ю і пошуки віри у світі, де "сцени відіграні, актори сліпі".