У цій пісні ZLATA OGNEVICH розповідає про глибоке і пристрасне почуття, яке сповнює її у відносинах з коханою людиною. Вона звертається до свого коханого з питаннями і роздумами, які відображають її сумніви та бажання. Слова пісні відкривають тему нестримного бажання і пристрасті, яка існує між ними, а також неможливість приховати свої справжні почуття.
Перші строфи розповідають про те, як зустріч з коханою людиною спричиняє сильні емоційні потрясіння, порівнянні з землетрусом, і висловлюють неможливість утримати внутрішнє бажання. Авторка використовує метафору "солодкої кари", натякаючи на те, що ці відчуття приносять їй як радість, так і муку.
У середині пісні співачка говорить про взаємне притягання, яке є таким сильним, що неможливо його ігнорувати чи приховати. Вона зізнається, що кохана особа є для неї найкращою, і описує їхнє бажання один до одного як нестримне.
В кінці пісні повторюється рефрен, який акцентує на метафорі "солодкої кари" та "мари", символізуючи сильне, але складне почуття кохання, яке водночас мучить і зачаровує. Загалом, пісня є вираженням глибоких емоційних переживань, пов’язаних з любов’ю та пристрастю, що веде до роздумів про сутність цих почуттів і їх вплив на людські стосунки.