Пісня Злати Огневич "Не витрачай часу ти лиш ми тут аби нестримно кохати" є вираженням інтенсивних, пристрасних емоцій, що вирують між двома закоханими. Вона описує момент, коли відносини досягають піку своєї інтенсивності, звертаючи увагу на важливість жити теперішнім моментом і цінувати кожну мить, проведену разом. Текст пісні розкриває бажання бути нерозлучними з коханою людиною, відчувати її присутність і глибоко занурюватися в емоції, які вони розділяють.
В основі лірики лежить ідея нестримного бажання та любові, що не піддається розумінню чи контролю. Авторка говорить про сильні почуття, які викликають землетрус у серці, і про неспроможність стримати ці емоції. Вона використовує образи, такі як "солодка кара" і "шепочуть хмари", щоб передати магічну і трохи містичну атмосферу моменту, коли двоє стають невіддільними.
Ця пісня також торкається теми визнання та прийняття емоцій, що є важливим аспектом будь-яких глибоких відносин. Вона закликає не витрачати час на дріб'язки та зосередитися на тому, що справді важливо - на безмежній любові та пристрасті, які двоє людей можуть подарувати одне одному. В кінцевому підсумку, пісня є гімном непереможній силі любові, що об'єднує серця та душі, закликаючи цінувати кожен спільно проведений момент.