Пісня розповідає про складні емоційні переживання дівчини, яка намагається приворожити Гриця, але її спроби виявляються марними. Вона змішує зілля, сподіваючись на взаємні почуття, але це не приносить бажаного результату, що викликає у неї втому та розчарування.
Емоційний стан дівчини коливається між крайнощами: вона то любить, то не любить, то сумує, то не сумує, то мириться, то свариться. Ці постійні коливання вказують на глибоку внутрішню боротьбу та невизначеність відносно своїх почуттів до Гриця.
У пісні також згадуються вечорниці, де присутні дівчата-чарівниці, одна з яких, за легендою, змогла причарувати Гриця. Це підкреслює народні вірування та звичаї, що додає пісні колориту та глибини.
Основна тема пісні – це неможливість змусити когось любити силоміць, навіть вдаючись до магії. Дівчина звертається до своєї мами за порадою та втіхою, підкреслюючи свою безпорадність та бажання знайти рішення свого емоційного стану. Вона відчуває глибоке розчарування і водночас страх втратити коханого, що змушує її шукати будь-який спосіб вплинути на ситуацію.
Підсумовуючи, пісня є виразом боротьби з власними емоціями, невпевненістю в почуттях та безсиллям перед обставинами, що не піддаються контролю. Це історія про пошук любові, самопізнання та спроби прийняти неминуче.