Пісня Артема Пивоварова "Любові усміх квітне раз" переплітає в собі мотиви любові, ностальгії та втрати. Центральною фігурою є образ панни Інни, до якої спрямовані почуття, але з акцентом на любов до її сестри, яка сприймається як невинна і безцінна. Ліричний герой висловлює свою прив'язаність і любов, яка залишається в минулому, але живе у спогадах.
У тексті пісні присутня глибока символіка і порівняння, що підкреслює ефемерність моменту і водночас його вічність у спогадах. "Любові усміх квітне раз" може символізувати мить, що назавжди змінила життя ліричного героя, але яка не може тривати вічно. Образи природи, як-от небо та шепіт гаю, нагадують про мінливість, але і про красу тих моментів, що були спільними.
Звернення до панни Інно як символу недосяжної краси і любові, яка не може бути повністю здійснена, викликає почуття меланхолії та рефлексії про втрачене. Водночас, співець визнає, що він став чужим для об'єкта своїх почуттів, що додає глибини його емоційному стану. Пісня виражає загальнолюдські теми про складність любовних відносин, втрату та цінність спогадів.