Пісня "О, панно Інно" виконавця Артема Пивоварова занурює слухача в атмосферу ніжного, але водночас трагічного кохання. Ліричний герой звертається до панни Інни з глибокими почуттями, які має не лише до неї, а й до її сестри. Це кохання він описує як дитяче, безмежно чисте та цінне, наголошуючи на юності та невинності своїх емоцій.
Згадка про "любові усміх", який "квітне раз", а потім "квітне тлінно", символізує крихкість та мінливість почуттів, їх красу, що так швидко може зникнути. Ліричний герой відчуває біль від неможливості бути разом із коханою, що відображено через образи природи – небо та шепіт гаю, які сприймаються ним через призму її очей, викликаючи у нього сльози.
Повторювані звернення до панни Інно та наголошення на давності його почуттів ("Любив давно. І луги цвіли") підкреслюють тривалість та незмінність його любові. Незважаючи на те, що герой усвідомлює свою чужість ("Я чужий Вам, я це знаю"), він не може перестати любити, зберігаючи в серці образ коханої.
Заключні рядки пісні, де ліричний герой знову згадує про тишу, вечір і момент, коли вони разом, підсилюють відчуття глибокої особистої близькості та одночасної віддаленості між ним і панною Інно. Це створює ауру меланхолійної краси, яка огортає цю пісню. Вона розкривається як оповідь про кохання, яке переживає час та обставини, залишаючись в серці назавжди.