Пісня Сергія Лазановського "Виростали ти і я, за нас вирішила доля" є зворушливою розповіддю про братерські стосунки, сповнену теплих спогадів та глибокої прив'язаності. У перших рядках відчувається ностальгія за спільно проведеним часом у дитинстві, коли вони разом гралися на подвір'ї, ховаючись у сусідньому саду та насолоджуючись смаком яблук. Ці спогади символізують безтурботність та чистоту дитячих відносин, коли все здавалося простим і зрозумілим.
В подальших рядках автор говорить про те, що, незважаючи на різницю в характерах та життєві шляхи, які розкинули їх на великі відстані, братська підтримка та любов залишаються незмінними. Важливість цих стосунків підкреслюється готовністю завжди прийти на допомогу та підтримати один одного у будь-який момент.
Кульмінацією пісні є роздуми про долю, яка вирішила, що вони виростатимуть разом під мирним синім небом. Ця доля наштовхує на роздуми про випробування, які вони проходять разом, долаючи життєві труднощі пліч-о-пліч. Це не просто про взаємну підтримку, а про глибоку честь і привілей мати такого брата, з яким можна розділяти усі труднощі життя та радіти кожній спільній миті. Пісня відображає універсальну цінність сімейних зв'язків і нагадує про важливість берегти ті тісні відносини, які роблять наше життя багатшим і щасливішим.