Сергій ЛазановськийЯк Малими Біля Хати На Подвір'Ї Грались Ми

Ця пісня - це глибокий і зворушливий роздум про зв'язок між братами, який залишається непорушним незалежно від відстаней і часу, що їх розділяє. Вона відкривається роздумами про швидкоплинність часу, який немовби пролітає перед очима, нагадуючи кадри з фільму. Головний герой звертається до свого брата з проханням зупинитися і на мить поринути в спогади дитинства, коли вони разом гралися на подвір'ї біля хати, ховаючись від мами у сусідньому саду і куштували яблука, смак яких неможливо забути.

Далі пісня переходить до визнання у тому, що хоча брати різні за характером і життєвими шляхами, їхні душі залишаються рідними, а відстань між ними лише підкреслює міцність їхнього зв'язку. Головний герой наголошує на важливості підтримки, яку вони надають один одному в будь-який момент життя, нагадуючи про нескінченну братерську любов і взаємодопомогу.

У фінальних рядках пісні знову згадуються спільні спогади, але вже з акцентом на доросле життя, де кожен з братів несе свій "хрест", але робити це пліч-о-пліч з братом вважається для головного героя честю. Пісня виливається в потужний гімн братерській солідарності, демонструючи непереможну силу сімейних зв'язків та спільних коренів, що з'єднують людей на все життя.