Пісня Сергія Лазановського "На подвір'ї грались ми і ховалися від мами" пронизана ностальгією та глибоким сенсом братерства. Вона відкриває перед слухачем картину з дитинства, де головні герої - двоє братів, граються на подвір'ї, ховаються в сусідньому саду та насолоджуються смаком яблук, який неможливо забути. Це не просто спогади про безтурботне дитинство, але й символ нерозривної зв'язку між ними.
Пісня переходить від дитячих спогадів до сучасності, де, попри відстань та життєві обставини, які розкидали братів "кілометрами нас хто-куди", вони продовжують підтримувати один одного. Слова "якщо важко на душі, ти просто дзвони" відображають безумовну підтримку та готовність завжди прийти на допомогу, нагадуючи про те, що братерські узи - це щось, що залишається назавжди.
Останні строфи підкреслюють важливість спільного пройденого шляху під "мирним синім небом", де доля звела їх разом, щоб нести "свій хрест" пліч-о-пліч. Вислів "іти з тобою брате, - це для мене честь" говорить про гордість і вдячність за можливість поділити своє життя з братом, незважаючи на всі труднощі та відстань, що може їх розділяти. Ця пісня - ода сімейним цінностям, братерській любові та непорушності зв'язків, що формуються в дитинстві та тривають через усе життя.