Пісня Сергія Лазановського "І ховалися від мами у сусідньому саду" переплітає теми дитинства, братерства і плину часу, сповнені глибоких емоцій та спогадів. У перших рядках автор звертається до брата, роздумуючи над швидкоплинністю часу, що мимоволі змусило їх віддалитися один від одного. Ця інтродукція слугує вступом до подальшої розповіді про їхні спільні спогади.
Основна частина пісні занурює слухача у спогади про безтурботне дитинство, де головні герої, будучи дітьми, гралися на подвір'ї і ховалися в сусідньому саду. Автор з теплотою та ностальгією згадує смак яблук з того саду, символізуючи неповторність та щирість дитячих відчуттів, які вже ніколи не повернути.
Далі Лазановський акцентує на унікальності та водночас рідності відносин між братами. Незважаючи на різницю в характерах і життєвих шляхах, що їх розкидало на кілометри, зв'язок між ними залишається непохитним. Підтримка і розуміння, яке вони дарують один одному, є вічними, а спільні випробування та життєві навантаження лише зміцнюють їхню братерську відданість.
В останній частині пісні автор закликає брата знову поринути у спогади, але вже з позиції дорослості, оцінюючи їхнє життя під мирним небом і спільні виклики, які доля поклала на їхні плечі. Заключна частина пісні стверджує, що йти по життю пліч-о-пліч з братом - це честь і велика цінність, яка переважує всі відстані та випробування. Таким чином, пісня є гімном братерської любові та відданості, спогаду про дитинство і необхідності цінувати моменти спільного щастя.