Пісня "А давай з тобою сядем і згадаєм те життя" у виконанні Сергія Лазановського віддзеркалює теплоту та глибину братських стосунків, нагадуючи про важливість сімейних зв'язків і спогадів. Ліричний герой звертається до свого брата, пропонуючи разом зануритися в спогади про дитинство, про ті безтурботні часи, коли вони грались разом на подвір'ї, ховаючись в сусідньому саду і насолоджуючись смаком яблук. Ці спогади викликають ностальгію за часами, коли життя здавалося простішим і щасливішим.
У пісні також підкреслюється унікальність та важливість братської підтримки. Незважаючи на фізичну відстань та різні життєві шляхи, герой відчуває тісний зв'язок із своїм братом. Вони готові підтримувати один одного у будь-якій ситуації, наголошуючи на тому, що цей зв'язок є нерозривним і важливим елементом їхніх життів.
Заключна частина пісні акцентує на спільних випробуваннях і труднощах, які брати долають разом, відчуваючи гордість і честь йти пліч-о-пліч. Це не лише історія про особисті спогади, але й універсальна розповідь про силу сімейних уз, здатність долати виклики завдяки підтримці та любові близьких. Пісня вчить цінувати моменти зібрання та спільного згадування, підкреслюючи, що такі спогади є невід'ємною частиною нашого життя, що формують нас як особистості.