Ця пісня занурює слухача у світ ностальгії, спогадів про минуле кохання та роздумів про сучасність. В перших рядках автор згадує часи, коли відносини були наповнені щастям, радістю від спільно проведених моментів, таких як радість від сонця чи теплого дощу. Проте з часом спогади втрачають свою яскравість, а фарби на світлинах потьмяніли, символізуючи втрату колишньої близькості та тепла відносин.
У приспіві висловлюється спроба втечі від реальності через додавання коли до бренді та спілкування з випадковими людьми. Цей образ малює картину забуття, спробу знайти розраду у поверхневих задоволеннях, що не приносять справжнього заспокоєння або вирішення проблем.
Описуються моменти, коли стосунки зазнавали криз, символічно показані як падіння "зліва" та "справа", що вказує на нестабільність і конфлікти між партнерами, де обидва шукають винних, але не знаходять вирішення.
Незважаючи на всі труднощі, у серцях залишається надія на повернення колишньої любові та тепла, які символізуються "поцілунками та обіймами". Пісня закінчується на позитивній ноті з вірою у те, що війни закінчаться, а кохання знову об'єднає серця, даруючи їм щастя.
Таким чином, пісня є роздумом про складність відносин, значення справжнього почуття та віру у краще майбутнє, де можливо знову знайти гармонію та любов.