Ця пісня Макса Барських говорить про подолання труднощів у житті та знаходження сили в собі самому. Вона наче плин річки, що символізує нестримну течію життя, де ми всі подорожуємо разом, переходячи через різні етапи і випробування, прагнучи до нового життя без болю і прикрас, до справжньої сутності буття.
У пісні відчувається заклик бути вірним собі, ділитися любов'ю замість того, щоб зберігати образи, зменшувати страх і слухати своє серце. Це повідомлення про особисте зростання, про здатність пережити біль, прийняти, що ніщо не вічне, і знайти в собі сили продовжувати рухатися вперед, не втрачаючи віри в себе.
Автор підкреслює, що всі випробування тимчасові, і хоча іноді може здаватися, що біль ніколи не мине, важливо пам'ятати: "Це не назавжди". Звернення до неба як символу шукання відповідей та прагнення знайти себе в цьому великому світі є ключовим моментом пісні, що закликає до самопізнання та самовдосконалення.