Пісня "Що в подушку проливала і не вини себе" від 100лиця розповідає про біль розставання та процес відновлення після втрати кохання. У перших рядках передається стан героїні, яка намагається заглушити свій біль алкоголем та сигаретами, проте розуміє, що біль нікуди не зник. Вона все ще сподівається, що колишній напише їй, хоча глибоко в душі розуміє, що це самообман.
У наступних рядках йдеться про спроби відволіктися від спогадів про кохання, яке не склалося. Героїня ігнорує друзів, закривається від світу, але все одно не може перестати думати про минуле. Вона пам'ятає про спільно проведений час, розуміючи, що це було справжнє почуття, але тепер їй доводиться його відпустити.
Припев пісні надихає і дає надію. Автор закликає героїню "летіти", попри весь біль і складнощі, які вона переживає. Це метафора внутрішньої сили і здатності до самовідновлення після розриву відносин.
У заключній частині пісні зображується глибока емоційна боротьба героїні з власними почуттями, наголошуючи, що вона не повинна звинувачувати себе за те, що кохала. Незважаючи на глибокий біль, який вона приховує, героїня намагається знайти сили рухатися далі, розуміючи, що колишній не вартий її сліз. Пісня закінчується закликом до самоствердження і зцілення, незважаючи на труднощі відпускання минулого.