Ця пісня Ірини Білик є ліричним виразом глибоких емоцій, що виникають на тлі розставання. У першому абзаці співачка порівнює сніг, що замітає сліди, з втратою спогадів про кохану людину. Білий сніг стає метафорою пустки та самотності, яку вона відчуває, коли її почуття перетворюються на "білий дим" безконтактності.
У наступних рядках пісня розвиває ідею непереборної самотності, зазначаючи, як сніг, що тане, стає водою, символізуючи перехід від сподівань до реальності болю і втрати. Лірична героїня не може знайти спокою, її серце замерзає в очікуванні коханого, що не повернеться.
Останній куплет підсилює відчуття рішучості та прийняття кінцевості відносин. "Якщо хочеш іти - іди" говорить про готовність відпустити кохану людину, але з проханням залишити щось на згадку - "поцілунок холодний свій". Це висловлює бажання зберегти хоча б якийсь фізичний спогад, попри біль і розлуку.
Таким чином, пісня виражає глибину емоцій, пов'язаних з втратою, самотністю та неминучістю розлуки, але також і силу відпустити минуле, щоб жити далі. Це розповідь про переживання розставання, коли зима в серці стає метафорою внутрішнього холоду і віддаленості. Вона залишає місце для особистісного зростання та зцілення, попри всю біль втрати.