У пісні "Я люблю холодні пори року" відчувається глибока ностальгія та ліричне звернення до коханої особи. Виконавець висловлює свою любов до холодних пор року, асоціюючи їх з теплом та близькістю, яку він відчуває, перебуваючи поруч з коханою. Зимова атмосфера, коли навколо холодно, а в серцях тепло, створює контраст, що підкреслює особливість моментів, проведених разом.
Ліричний герой також виражає свою прихильність до темних ночей, які вони проводять разом, цінуючи можливість сховатися від зовнішнього світу та його болю у теплі коханої особи. Ці моменти спільності стають для нього притулком, де він може відчувати себе захищеним і любленим.
Виконавець звертається до коханої з проханням поділитися своїми історіями, включно з викликами, з якими вона зіткнулася, будучи на самоті у шторм, та своїми переживаннями зради. Це прохання говорить про бажання глибше зрозуміти та підтримати кохану, поділяючи з нею як радощі, так і труднощі життя.
Останні строфи пісні присвячені красі природи, що символізує вічність та постійність почуттів ліричного героя. Любов до бистрих рік та чистих гір відображає глибину та непорушність його відданості коханій особі, а також бажання бути з нею разом на віки, забуваючи про самотність та біль минулого. У цілому, пісня є виразом незмінної любові, тепла, взаємної підтримки та зв’язку з природою як джерелом вічної гармонії та краси.