Текст пісні виконавця YAKTAK розкриває глибокі роздуми про втрату, пам'ять та неминучий цикл життя і смерті. Вона починається зі спогадів про минуле, де згадуються зниклі домівки, втрачені родинні зв'язки та стежки, які колись вели автора пісні додому. Ці спогади, хоч і втрачені в реальності, залишаються живими в пам'яті, створюючи відчуття ностальгії та горя по втраченому.
Далі лірика переходить до роздумів про життєві виклики та боротьбу, про пошук власного шляху серед перемог і поразок. В цьому контексті земля виступає як оберіг, що символізує міць та опору в часи випробувань, а також наголошується на важливості збереження волі і самобутності незважаючи на всі негаразди.
Останні рядки пісні наголошують на фундаментальному зв'язку людини з водою, як елементом, що є джерелом життя і кінцевою точкою існування. Це метафора неперервного циклу життя, де все починається і закінчується з води, символізуючи вічний рух і зміни в природі та людському досвіді. Пісня закликає цінувати спогади про близьких, які залишаються з нами, навіть коли фізичні сліди їхнього існування стираються часом, підкреслюючи важливість пам'яті та духовного зв'язку.