Текст пісні "З неї ми вийшли й підем туди" виконавця YAKTAK занурює слухача в глибокі роздуми про втрату, пам'ять і приналежність до рідного краю. В перших рядках описується картинка, де вже немає домівки, що колись була символом сімейного затишку і зібрань. Невидимі стежки, які вели через знайомі місця, тепер лише у спогадах. Ця втрата фізичної близькості до рідного дому і землі відображає глибоку ностальгію та сум за минулим.
Далі пісня переходить до роздумів про виклики та випробування, які кожен з нас переживає у житті. "Сірі краски" нового дня символізують рутинність та одноманітність, а водночас закликають не ігнорувати "підказки" долі. Цей розділ нагадує про необхідність внутрішньої боротьби, пошуків себе та свого місця у світі, де кожна перемога та поразка є частиною шляху.
Звернення до образу землі як оберегу і "мов рідної матері" підкреслює глибокий зв'язок із рідною землею, що залишається непорушним незалежно від обставин. Цей мотив втілює в собі ідею нескореності духу, важливість коріння та культурної ідентичності.
Заключні рядки пісні наголошують на важливості пам'яті та спадщини. Вода як символ життя і вічного циклу, з якого все починається і куди все повертається, єднає минуле з майбутнім. Нагадування про те, що доки ми пам'ятаємо про наших рідних, їхні сліди залишаються живими у нашій пам'яті, підкреслює цінність зв'язку поколінь і здатність духу переживати фізичні втрати. Пісня відображає пошук особистої та колективної ідентичності через протистояння з викликами сучасності, не забуваючи про коріння та те, що нас формувало.